Виробництво сумішевого бензину

Виробництво сумішевого бензину є складним технологічним процесом, що включає змішування різних компонентів, отриманих з нафти, та додавання біопалива. Хоча бензин завжди складався з кількох складників, отриманих з нафти, використання біопалива є відносно новим етапом у його виробництві. На сучасному етапі виробництво сумішевого бензину визначається трьома ключовими факторами: відповідністю до вимог двигунів внутрішнього згоряння, екологічними стандартами та законодавчими нормами щодо вмісту біокомпонентів.

Законодавчі вимоги України до вмісту біопалива в бензині

З 1 травня 2025 року в Україні набирає чинності законопроєкт №3356-д, що зобов’язує виробників та імпортерів бензину додавати до його складу мінімум 5% біопалива. Цей норматив:

запроваджує облік та контроль вмісту біокомпонентів у бензинах;
регулює відповідальність виробників, імпортерів та реалізаторів за недотримання квот;
сприяє дотриманню технічних регламентів, гармонізації європейських стандартів та інших нормативно-правових актів щодо характеристик палива з біокомпонентами;

Закон також передбачає жорсткий контроль за дотриманням нормативів: виробники, імпортери та реалізатори, які порушують квоти, сплачуватимуть штраф у розмірі семи прожиткових мінімумів за кожні 1000 літрів бензину без біокомпонентів.

Виробництво сумішевого бензину в Україні

Сумішеві бензини переважно виробляються на міні-НПЗ та нафтобазах великих трейдерів. Технологія проста: бензинова фракція змішується з біоетанолом та октанопідвищувальними присадками. Додатково можуть використовуватися антикорозійні, біоцидні та інші добавки для покращення характеристик пального. В Україні діють чотири національні стандарти, що регулюють якість бензинів із етанолом. Їх відповідність міжнародним системам забезпечує можливість комерційного обігу високоякісного моторного пального з біокомпонентами.

Що таке етанол?

Етанол – це альтернативне джерело енергії, яке належить до спиртів. Етанол виробляють шляхом ферментації сировини, що містить крохмаль або цукор. Найпоширенішими джерелами є кукурудза та сорго, але також придатні картопля, цукрова тростина, топінамбур та відходи рослинного походження.

Існує три основні способи використання етанолу як пального для транспорту:

У складі бензинових сумішей з 5%, 10% або 15% етанолу (E5, E10, E15);
Як компонент реформульованого бензину – безпосередньо або у вигляді етилтретбутилового ефіру (ETBE);
Як основне паливо у висококонцентрованих сумішах, де етанол становить 85% (E85) у поєднанні з 15% бензину.

Додавання етанолу до бензину підвищує октанове число, зменшує вихлопні викиди та сприяє економії традиційного бензину.

До повномасштабного вторгнення Україна щорічно імпортувала до 55 000 тонн біоетанолу у складі бензину, хоча вітчизняні спиртові заводи мали незадіяні виробничі потужності на рівні 100 000 тонн біоетанолу на рік. У 2022-2024 роках виробничі можливості галузі зросли в 2–2,5 рази завдяки перспективі запровадження квот на використання паливного етанолу в бензині в Україні.

Чому саме етанол?

Популярність бензину з вмістом етанолу пояснюється його ефективністю в автомобільних двигунах і конкурентоспроможною ціною порівняно зі звичайним бензином.

Основні причини зростання виробництва та використання етанолу:

Зниження енергетичної залежності. Використання етанолу скорочує залежність країни від імпорту нафти, зменшує торговельний дефіцит і забезпечує стабільне джерело пального у разі перебоїв у постачанні.
Підтримка аграрного сектору. Підвищений попит на зерно сприяє стабілізації цін та підтримці фермерів.
Покращення екологічної ситуації. Використання етанолу знижує викиди чадного газу (CO), усуває свинець та інші канцерогенні речовини з бензину.
Переваги для автомобілістів. Етанол підвищує октанове число бензину, що зменшує детонацію двигуна (“стукіт” або “дзвін”). Також етаноловмісне паливо поглинає вологу та очищує паливну систему.

Етанол у світі

Багато країн активно виробляють та використовують етанол або запроваджують стимули для його поширення:

Бразилія виробляє етанол переважно з цукрової тростини. Близько 40% автомобілів у країні використовують чистий етанол (100%), а решта — суміші з 24% етанолу та 76% бензину. Щороку Бразилія споживає майже 4 мільярди галонів етанолу та експортує його до інших країн.
Швеція використовує етанол у хімічній промисловості, що дозволило скоротити споживання нафти вдвічі з 1980 року. Встановлення каталізаторів у вихлопних системах автомобілів значно зменшило викиди вуглецю, вуглеводнів і оксидів азоту.
Канада стимулює використання етанолу, надаючи субсидії до 45 центів за галон етанолу в окремих провінціях.
Індія впроваджує етанол як автомобільне паливо. Деякі дистилерії використовують надлишковий спирт для змішування з бензином або як кисневий компонент. За дослідженнями Інституту нафти Індії, розглядається використання 10% етанольного бензину та 15% етанольного дизеля в окремих штатах.
Франція виробляє етанол із винограду, непридатного для виноробства.

Український біоетанол

В Україні вже існує нормативно-правова база для регулювання обігу пального з додаванням біоетанолу для бензинових двигунів. Основними документами є технічний регламент щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельних, суднових та котельних палив, який передбачає додавання до 10% етанолу, а також шість державних стандартів, що встановлюють технічні вимоги до бензинів E5, E7, E10, біоетанолу, стабілізуючих добавок та умов постачання продукції нафтопереробки та нафтохімії. Крім того, діють документи з управління якістю, уніфіковані зі стандартами ЄС. Дотримання цих вимог забезпечує безпечне використання альтернативного моторного пального у бензинових двигунах внутрішнього згоряння.

Виробництво сумішевого бензину – основні виклики

Імплементація законопроєкту потребує ретельного вивчення світового досвіду з урахуванням специфічних українських реалій. Попри ці складнощі, масштабування виробництва сумішевого бензину можливе, зокрема завдяки:

безпосередньому змішуванню на АЗС;
створенню окремих технологічних циклів на майбутніх відновлених НПЗ;
створенню відокремлених схем змішування на нафтобазах.

GlobeCore пропонує компаніям, що працюють з нафтопродуктами, змішувальні установки серії УСБ, для виробництва сумішевого бензину. Стандартні технології обмежують термін зберігання сумішевих палив 30 днями, тоді як застосування установок УСБ-1 від GlobeCore забезпечує стабільність сумішевого бензину протягом 180 днів завдяки використанню таких фізичних ефектів, таких як кавітація, акустичний вплив тощо.

Якісне паливо та ціна

Попри те, що на українських АЗС паливо з біоетанолом коштує дешевше за звичайне, існує певна упередженість щодо його якості. Важливим фактором формування ціни пального є співвідношення біржових котирувань сирої нафти та біоетанолу. Зростання цін на нафту робить сумішеві бензини привабливішими, проте обмежена пропозиція біоетанолу в Україні призводить до його завищеної вартості, що стримує масове використання.

Розвиток вітчизняної спиртової промисловості та впровадження кращих світових практик через оновлення законодавства щодо біокомпонентів у бензинах можуть змінити ситуацію. Очікується, що зміни відкриють нові ринкові можливості для спиртових заводів, стимулює виробництво біоетанолу та призведе до зниження його вартості. Крім того, використання змішувальних установок УСБ-1 дозволяє отримувати стабільне та якісне паливо, що відповідає міжнародним стандартам, забезпечуючи рівномірний розподіл біоетанолу в бензиновій суміші та подовжуючи термін її зберігання.